ЄСПЛ визнав справу України проти Росії щодо Криму прийнятною 19.01.2021

News

Сьогодні під час відкритих слухань Велика палата Європейського суду з прав людини ухвалила рішення про прийнятність міждержавної справи за позовом України проти Російської Федерації № 20958/14 щодо Криму.

У справі йдеться про систематичні порушення прав людини на окупованому Росією півострові. Український уряд наполягає, що Російська Федерація з 27 лютого 2014 року здійснювала ефективний контроль над Автономною Республікою Крим та містом Севастополем, невід'ємними частинами України, і здійснювала юрисдикцію в ситуації, яка призвела до численних порушень Конвенції з прав людини. Зокрема, були порушені права на життя, справедливий суд, свободу віросповідання, вираження поглядів, освіту, свободу пересування, повагу до приватного життя тощо. Люди зазнавали нелюдського поводження та катувань. У ЄСПЛ об'єднали в одну справу дві скарги, які Україна подала проти Росії 13 березня 2014 року та 26 серпня 2015 року. Слухання в цій справі розпочалися у вересні 2019 року. Тоді Росія вимагала визнати відсутність у ЄСПЛ юрисдикції та закрити справу.

Сьогодні ЄСПЛ постановив, що Україна надала достатньо доказів, щоб судді почали розглядати по суті такі злочини:

  • насильницькі зникнення та відсутність їх ефективного розслідування (стаття 2 Конвенції з прав людини);
  • жорстоке поводження та незаконне затримання (статті 3 та 5);
  • поширення на Крим російського законодавства, через що з 27 лютого 2014 року кримські суди не можна вважати законними (стаття 6);
  • автоматичне нав’язування російського громадянства, обшуки приватних помешкань (стаття 8);
  • переслідування та залякування релігійних лідерів, що не належать до російській православної церкви, конфіскація релігійного майна (стаття 9);
  • придушення неросійськомовних ЗМІ (стаття 10);
  • заборона публічних зборів, а також залякування та затримання організаторів демонстрацій (стаття 11);
  • експропріація без компенсації майна цивільних та приватних підприємств (стаття 1 Протоколу №1);
  • придушення української мови в школах та переслідування україномовних школярів (стаття 2 Протоколу № 1);
  • обмеження свободи пересування між Кримом та материковою частиною України (стаття 2 Протоколу № 4);
  • переслідування кримських татар (статті 14, 8, 9, 10 та 11 Конвенції та стаття 2 Протоколу № 4 до Конвенції).

Втім, Європейський суд відхилив скарги щодо вбивств і розстрілів, зазначивши, що такі інциденти не були характерними.

Крім того, «через обмежену кількість заяв» поза увагою Суду залишаться інциденти із затриманням у Криму в 2014 році іноземних журналістів.

Також у рішенні Суду зазначено, що український уряд не надав жодних доказів щодо націоналізації майна українських військових. «Необхідні стандарти доказів не були дотримані, і ці скарги були відхилені як неприйнятні», – йдеться в документі.

Законність проведення так званого референдуму в Криму Європейським судом розглядатися не буде.

«Тепер ЄСПЛ перейде до розгляду суті справи та Урядом України буде надано позицію щодо безпосередніх порушень РФ прав людини на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополь», – написав на своїй фейсбук сторінці уповноважений з питань Європейського суду з прав людини в Міністерстві юстиції України Іван Ліщина.

Було порушено низку інших міждержавних справ проти Росії за позовом України. Крім того, подано понад 7000 індивідуальних заяв стосовно подій у Криму, Східній Україні та Азовському морі.